03.04.2019 N 1415/Б/99-99-13-02-03-14/ІПК Щодо ведення незалежної професійної діяльності та одночасного здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 03.04.2019 р. N 1415/Б/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення від 12.03.2019, яке надійшло з ГУ ДФС в Івано-Франківській області листом від 25.03.2019 N 1289/8/09-19-13-01-12/ІПК (вх. ДФС N 674/ІПК від 25.03.2019) щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування та сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Статтею 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги належать види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пп. 6 п. 1 ст. 1 Закону N 5076).

Пунктом 3 ст. 4 Закону N 5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону N 5076).

Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України (ст. 12 Закону N 5076).

Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу незалежна професійна діяльність - це діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Так, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою - підприємцем.

Разом з тим, згідно з нормами Закону N 5076 та Кодексу для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.

Відповідно до п. 178.1 ст. 178 особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 Кодексу.

Згідно зі ст. 65 Кодексу, ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464), Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 N 1162, та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588, для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати до контролюючого органу за місцем постійного проживання заяву за формою N 5-ОПП, заяву за формою N 1-ЄСВ та копію свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Одночасно слід зазначити, що згідно зі ст. 5 Закону N 2464 обов'язки платників єдиного внеску виникають у осіб, зазначених, зокрема, в п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464 з початку провадження відповідної діяльності.

Отже, обов'язок стати на облік в контролюючих органах самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, як платник податків і як платник єдиного внеску виникає у адвоката, якщо йому видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Відповідно до абзацу четвертого п. 6.7 розділу VI Порядку N 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою N 5-ОПП з позначкою "Зміни" та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Взяття на облік здійснюється у день отримання контролюючим органом заяви за формою N 5-ОПП, про що фізичній особі надсилається (видається) довідка про взяття на облік за формою N 34-ОПП.

Таким чином, фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснює окремо розрахунки з бюджетом.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено у ст. 178 Кодексу.

Оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

У разі якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, одночасно здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, така особа реєструє у контролюючому органі та веде дві книги обліку доходів та витрат.

Одну книгу обліку доходів та витрат, затверджену наказом Міндоходів від 16.09.2013 N 481, для відображення доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, другу книгу для обліку доходів від підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, затверджену наказом МФУ від 19.06.2015 N 579.

За результатами звітного року такий платник податку подає дві податкові декларації:

декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом ДФС від 02.10.2015 N 859, зі змінами, для відображення доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності (подає до 1 травня року, що настає за звітним, та сплачує податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відс. та військовий збір - 1,5 відс. до 1 серпня року, що настає за звітним);
декларацію фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку третьої групи, за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 N 578, для відображення доходів, отриманих від підприємницької діяльності (подає протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу, та сплачує єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації).

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, є платниками єдиного внеску.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше від максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464).

Таким чином, Законом N 2464 обов'язок визначення бази нарахування єдиного внеску покладено на платників, вказаних у п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464, як тих, що отримують, так і тих, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.

Водночас платниками єдиного внеску, відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону є, зокрема, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.

Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону N 2464).

Згідно з нормами частини п'ятої ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для зазначених категорій платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відс. до бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону N 2464 фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за якій сплачується єдиний внесок.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом N 2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Враховуючи викладене, платник єдиного внеску, визначений п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464, перебуваючи на обліку в контролюючому органі, зобов'язаний визначити базу нарахування єдиного внеску та сплатити суму внеску в розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на те, що він одночасно є платником єдиного внеску фізичною особою - підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування, а також вести окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснювати окремо розрахунки з бюджетом.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

___________