24.01.2018 N 270/ІПК/26-15-12-03-11 щодо визначення винагороди нерезиденту за право використання програмного забезпечення

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 24.01.2018 р. N 270/ІПК/26-15-12-03-11

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист про надання індивідуальної податкової консультації щодо визначення винагороди нерезиденту за право використання програмного забезпечення (далі - ПЗ), як роялті, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Як зазначено у листі, підприємство придбає у нерезидента для власного використання у господарській діяльності права користування ПЗ без переходу права власності на ПЗ та є "кінцевим споживачем".

Визначення роялті наведено у пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, згідно з положеннями якого роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем;

Таким чином, платіж за використання програмного забезпечення за функціональним призначенням у власній господарській діяльності (без переходу права власності на нього), без права передавати, тиражувати, відчужувати і здавати в найм третім особам (тобто для використання "кінцевим споживачем"), для цілей оподаткування не вважається роялті.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

__________