04.05.2018 N 1987/ІПК/26-15-12-01-18 щодо практичного застосування норм податкового законодавства

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 04.05.2018 р. N 1987/ІПК/26-15-12-01-18

Про податок на додану вартість

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист щодо практичного застосування норм податкового законодавства та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє.

За інформацією, наданою у вищезазначеному запиті, платником укладено з фінансовою компанією (резидентом України) договір залучення коштів на умовах субординованого боргу.

Відповідно до пункту 1.5 глави 1 розділу II Постанови / Інструкції Національного банку від 28.08.2001 N 368 "Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні" (далі - Інструкція НБУ), субординований борг - це звичайні не забезпечені банком боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяті з банку раніше п'яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів. Субординований борг може включатися до капіталу банку після отримання дозволу Національного банку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Відповідно до статті 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 Кодексу. При цьому інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Підпунктом "а", "б" п. 185.1 ст. 185 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Процентами є дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум (пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оскільки операція з надання грошової позики юридичною особою (позикодавцем) не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, то ПДВ за такою операцією не нараховується.

Оскільки операція з отримання юридичною особою (позикодавцем) процентів від надання грошової позики не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, то ПДВ за такою операцією не нараховується.

При цьому окремого розгляду потребує питання правомірності діяльності з надання грошових позик юридичною особою, яка не є фінансовою/банківською установою.

Слід зазначити, що статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

__________