9.08.2019 N 301 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, в Національній службі здоров'я України

НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ
від 9 серпня 2019 року N 301

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, в Національній службі здоров'я України

Відповідно до статті 53 Закону України "Про запобігання корупції", Методичних рекомендацій щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 06 липня 2017 року N 286, підпункту першого пункту 5, пункту 9, пункту 11 Положення про Національну службу здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року N 1101, з метою забезпечення виконання антикорупційного законодавства в частині співпраці з особами, які надають допомогу у запобіганні та протидії корупції, наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, в Національній службі здоров'я України, що додаються.
2. Інформацію про результати роботи із повідомленнями викривачів, що не містить інформації з обмеженим доступом, розміщувати на офіційному веб-сайті НСЗУ.
3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Національної служби здоров'я України
09 серпня 2019 року N 301

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, в Національній службі здоров'я України

1. Загальні положення

1.1. Ці Методичні рекомендації визначають послідовність дій працівників апарату Національної служби здоров'я України (далі - НСЗУ) під час отримання, реєстрації, обліку та розгляду повідомлень про корупцію, внесених викривачами.

1.2. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються у значенні, наведеному у законах України "Про запобігання корупції" (далі - Закон), "Про інформацію".

1.3. До апарату НСЗУ повідомлення, зазначені у пункті 1.1 цього Розділу, можуть надходити наявними засобами (каналами) зв'язку з урахуванням можливості використання засобів (каналів) зв'язку, вказаних у пункті 3.1.2 Розділу III цих Методичних рекомендацій.

1.4. Повідомлення про корупцію може бути здійснене працівником апарату НСЗУ без зазначення авторства (анонімно).

1.5. Рекомендується звертати увагу на те, що інформація, викладена у повідомленні про корупцію, має стосуватись конкретного працівника апарату НСЗУ та містити фактичні дані про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, інше порушення вимог Закону, вчинене працівниками апарату НСЗУ, які можуть бути перевірені.

1.6. Вимоги до повідомлень про корупцію без зазначення авторства (анонімні) та порядок їх розгляду визначаються частиною п'ятою статті 53 Закону.

1.7. Повідомлення про корупцію, яке не містить інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, інше порушення вимог Закону, розглядається відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та Порядку розгляду звернень громадян у Національній службі здоров'я України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 березня 2019 року N 549.

1.8. Анонімне повідомлення про корупцію підлягає розгляду у термін не більше п'ятнадцяти днів від дня його отримання. Якщо у вказаний термін перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, Голова НСЗУ або його заступники продовжують термін розгляду повідомлень до тридцяти днів від дня його отримання.

1.9. Перелік встановлених Законом вимог, заборон та обмежень, порушення яких є правопорушенням, пов'язаним з корупцією, наведений у Додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.

1.10. Для визначення спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції, якого необхідно повідомити про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, рекомендується керуватися Додатком 2 до цих Методичних рекомендацій, у якому наведено перелік корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією, за які законом встановлено кримінальну та адміністративну відповідальність, визначено підслідність кримінальних правопорушень, а також які посадові особи мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

1.11. Розгляд повідомлень про корупцію здійснює Відділ з питань запобігання та виявлення корупції НСЗУ (далі - Уповноважений підрозділ).

1.12. Уповноваженому підрозділу рекомендується систематично аналізувати матеріали розгляду повідомлень, внесених викривачами, узагальнювати їх результати, з'ясовувати причини, що породжують повторні звернення викривачів, та подавати Голові НСЗУ інформацію про результати роботи із повідомленнями викривачів.

1. Засади та принципи організації роботи з повідомленнями про корупцію

2.1. Організація роботи з повідомленнями про корупцію засновується на таких засадах:

1) знання та обізнаність: забезпечення інформування про можливість подати повідомлення про корупцію та повноваження Уповноваженого підрозділу щодо його розгляду;

2) доступність: забезпечення безперешкодного доступу для подання повідомлення про корупцію та зручності подання таких повідомлень;

3) довіра: забезпечення інформування про виконання державних гарантій захисту викривачів;

4) відповідальність: забезпечення керівництвом НСЗУ роботи з повідомленнями про корупцію;

5) ефективність: реагування на випадки порушення вимог Закону;

6) прозорість: інформування викривачів про результати розгляду їхніх повідомлень;

7) аналіз та вивчення: забезпечення систематичного перегляду та коригування організації роботи з повідомленнями про корупцію.

2.2. Принципи організації роботи з повідомленнями про корупцію:

1) доброчесність: поведінка посадових осіб апарату НСЗУ має відповідати вимогам Закону та загальновизнаним етичним нормам;

2) захист прав викривачів: розуміння та усвідомлення посадовими особами апарату НСЗУ, які мають доступ до повідомлень про корупцію та іншої інформації, яка пов'язана з такими повідомленнями, ризиків для викривачів та членів їхніх сімей, пов'язаних з поданням повідомлень, а також подальшим встановленням фактів порушення вимог Закону;

3) конфіденційність: у процесі збору, використання та збереження інформації посадові особи апарату НСЗУ повинні виконувати вимоги законодавства щодо нерозголошення інформації про викривача;

4) зворотний зв'язок: підтримувати зв'язок з викривачем, навіть якщо повідомлення про корупцію надане анонімно (за наявності інформації про контакти викривача);

5) неупередженість: повідомлення про корупцію слід розглядати по суті та без жодних упереджень, які можуть виникати у результаті попередніх контактів викривача з НСЗУ;

6) об'єктивність: одержаній при розгляді повідомлення про корупцію інформації має бути дана повна та об'єктивна оцінка;

7) рівність: слід забезпечити однакове ставлення до всіх викривачів, незалежно від віку, статі, національної приналежності, віросповідання тощо.

III. Організація роботи з повідомленнями про корупцію

3.1. Організація роботи з повідомленнями про корупцію в апараті НСЗУ здійснюється відповідно до Закону, Методичних рекомендацій щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 06 липня 2017 року N 286, Методичних рекомендацій щодо діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 липня 2017 року N 317, Методичних рекомендацій щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 06 липня 2017 року N 286, таким чином:

3.1.1. Оприлюднення інформації

Відповідно до засад організації роботи з повідомленнями про корупцію, з метою забезпечення довіри викривачів НСЗУ рекомендується оприлюднювати таку інформацію:

- хто може надати повідомлення;

- коли і яким чином може бути надане повідомлення;

- щодо чого може бути надане повідомлення;

- правові підстави надання повідомлення;

- результати, яких можна очікувати від розгляду повідомлення;

- уповноважений підрозділ, відповідальний за розгляд повідомлення;

- інформація про терміни розгляду повідомлення;

- перелік гарантованих прав на захист, включаючи конфіденційність та анонімність;

- спосіб отримання інформації стосовно прийнятого рішення щодо розгляду повідомлення, процедура його оскарження;

- статистика надання повідомлень та вирішення питань, пов'язаних з повідомленнями: кількість одержаних, розглянутих або відхилених повідомлень;

- питання, які найчастіше є предметом повідомлень;

- спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції, до яких може звернутися громадянин;

- контактна інформація НСЗУ, Уповноваженого підрозділу.

3.1.2. Канали для надання повідомлень

Повідомлення про корупцію може бути як письмовим, так і усним.

Письмове повідомлення може бути подано:

- на адресу НСЗУ: проспект Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073;

- у скриньку для кореспонденції НСЗУ;

- на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;

- під час особистого прийому громадян керівником (працівником) Уповноваженого підрозділу (четвер з 14.00 до 18.00);

- через веб-інтерфейс на офіційному веб-сайті НСЗУ;

- за телефоном (044) 426-40-55 (понеділок - четвер з 09.00 до 18.00, п'ятниця - з 09.00 до 16.45), в позаробочий час інформацію може бути залишено на автовідповідачі.

Під час отримання повідомлення телефонним зв'язком або на особистому прийомі громадян керівником (працівником) Уповноваженого підрозділу використовується опитувальний лист для фіксації довідкової інформації (Додаток 3).

3.1.3. Процедури роботи із повідомленнями про корупцію

Отримані повідомлення з позначкою "Про корупцію", що надійшли від викривачів поштою, через поштову скриньку або на особистому прийомі, а також повідомлення, що надійшли електронною поштою, через веб-інтерфейс реєструються в системі електронного документообігу НСЗУ. Посадова особа, відповідальна за здійснення реєстрації кореспонденції, попереджається про відповідальність за розголошення інформації, що міститься у повідомленні. Після реєстрації та попередньої доповіді Голові НСЗУ повідомлення передається на розгляд до Уповноваженого підрозділу.

Реєстрація повідомлення про корупцію, отриманого від викривача, є початком офіційного процесу роботи із повідомленням.

Робота з повідомленнями про корупцію здійснюється відповідно до Схеми стандартної процедури розгляду таких повідомлень (Додаток 4), яка складається з таких етапів:

1) з'ясувати, чи відповідає отримане повідомлення про корупцію за своїм змістом вимогам Закону. Якщо не відповідає, тоді за анонімним повідомленням необхідно інформувати Голову НСЗУ, а за неанонімним повідомленням повідомити викривачу;

2) у разі, якщо повідомлення про корупцію за своїм змістом відповідає вимогам Закону, необхідно:

з'ясувати, чи є наведені у повідомленні інформація та факти про порушення вимог Закону предметом розгляду НСЗУ. Якщо це виходить за межі компетенції НСЗУ, таке повідомлення необхідно надіслати для розгляду до відповідного спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції. За неанонімним повідомленням про це також необхідно повідомити викривачу;

з'ясувати, хто є суб'єктом ймовірного вчинення порушення вимог Закону. Якщо це Голова НСЗУ або його заступники чи працівник Уповноваженого підрозділу, тоді зазначене повідомлення необхідно надіслати для розгляду до відповідного спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції. У разі якщо це інший працівник апарату НСЗУ, то таке повідомлення підлягає перевірці, про результати якої необхідно інформувати Голову НСЗУ. За неанонімним повідомленням про це також необхідно повідомити викривачу.

У разі підтвердження викладеної у повідомленні про корупцію інформації Голова НСЗУ вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

По кожному отриманому повідомленню про корупцію формується відповідна справа.

3.1.4. Повноваження посадових осіб, залучених до роботи із повідомленнями про корупцію

Працівники Уповноваженого підрозділу, які працюють з повідомленнями про корупцію, повинні у своїй роботі дотримуватись професійних стандартів державного службовця та правил етичної поведінки, які наведені в розділі VI "Правила етичної поведінки" Закону: пріоритет державних інтересів, політична нейтральність, неупередженість, компетентність і ефективність, нерозголошення інформації, утримання від виконання незаконних рішень чи доручень та ін. Вказані засади добросовісної поведінки є обов'язковими для посадових осіб апарату НСЗУ на всіх етапах роботи з повідомленням про корупцію від його отримання до прийняття рішення за результатами його перевірки.

Посадовим особам, залученим до процесу роботи з повідомленнями про корупцію, забороняється розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, що міститься у повідомленні, а також будь-яку іншу інформацію, пов'язану з прийняттям та розглядом повідомлення, крім випадків, встановлених законом.

3.1.5. Контроль за додержанням встановлених вимог. Оскарження рішень, дій, бездіяльності

Контроль за додержанням визначених НСЗУ вимог щодо роботи із повідомленнями про корупцію здійснюється шляхом:

перевірки своєчасності розгляду повідомлень викривачів;

за підсумками роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, один раз на рік Уповноваженим підрозділом складається та розміщується звіт на офіційному веб-сайті НСЗУ. Звіт повинен містити інформацію про:

- кількість повідомлень про корупцію, що надійшли до НСЗУ;

- основні питання, що порушуються;

- результати розгляду.

Оскарження рішень, прийнятих за результатами розгляду повідомлень про корупцію, здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

1. Проведення аналітичної та роз'яснювально-профілактичної роботи щодо розширення практики повідомлень

4.1. Працівники апарату НСЗУ у разі виявлення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення зобов'язані невідкладно письмово повідомити про такий факт безпосереднього керівника та/або Уповноважений підрозділ.

4.2. Працівники апарату НСЗУ повинні усвідомлювати, що за невжиття передбачених законом заходів у разі виявлення корупційного правопорушення передбачена адміністративна відповідальність відповідно до статті 172⁹ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

4.3. Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачі), перебувають під захистом держави, право на захист у особи виникає у зв'язку з повідомленням нею про порушення вимог Закону іншою особою.

4.4. Інформація про державні гарантії захисту викривачів у зв'язку із повідомленням про вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення наведена у Додатку 5 до цих Методичних рекомендацій та розміщена на офіційному веб-сайті НСЗУ.

4.5. З метою проведення постійного моніторингу виконання завдань у сфері запобігання корупції, передбачених Законом, Уповноважений підрозділ проводить аналіз роботи із повідомленнями про порушення вимог Закону, аналізує матеріали розгляду повідомлень, узагальнює їх результати, з'ясовує причини, що породжують повторні звернення викривачів.

4.6. Аналітичні матеріали, що не містять інформації з обмеженим доступом, та загальні результати роботи із повідомленнями розміщуються на офіційному веб-сайті НСЗУ.

Додаток 1
до наказу Національної служби здоров'я України
09.08.2019 N 301

ПЕРЕЛІК
встановлених Законом України "Про запобігання корупції" вимог, заборон та обмежень

1. Вимоги щодо прийняття антикорупційної програми та її погодження Національним агентством (стаття 19).
2. Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (стаття 22).
3. Обмеження щодо одержання подарунків (статті 23, 24).
4. Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 25).
5. Обмеження після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування (стаття 26).
6. Обмеження спільної роботи близьких осіб (стаття 27).
7. Вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (статті 28 - 36).
8. Вимоги до поведінки осіб, додержання вимог закону та етичних норм поведінки (статті 37, 38).
9. Вимоги щодо пріоритету інтересів (стаття 39).
10. Вимоги щодо політичної нейтральності (стаття 40).
11. Вимоги щодо неупередженості (стаття 41).
12. Вимоги щодо компетентності і ефективності (стаття 42).
13. Вимоги щодо нерозголошення інформації (стаття 43).
14. Вимоги щодо утримання від виконання незаконних рішень чи доручень (стаття 44).
15. Вимоги щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (стаття 45).
16. Вимоги щодо своєчасності подання декларацій (стаття 49).
17. Вимоги щодо додаткових заходів здійснення фінансового контролю (стаття 52).
18. Вимоги щодо (стаття 53):

нерозголошення інформації про викривача;

забезпечення умов для повідомлень про порушення вимог Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв'язку;

розгляду анонімного повідомлення;

вжиття заходів щодо припинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення;

негайного письмового повідомлення про його вчинення спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції.

19. Заборона на одержання пільг, послуг і майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування (стаття 54).
20. Вимоги щодо проведення спеціальної перевірки (стаття 56).
21. Вимоги щодо організації проведення спеціальної перевірки (статті 57, 58).
22. Вимоги щодо прозорості та доступу до інформації (стаття 60).
23. Вимоги щодо запобігання корупції у діяльності юридичної особи (стаття 61).
24. Вимоги щодо проведення службового розслідування стосовно особи, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення (стаття 65).
25. Вимоги щодо незаконних актів та правочинів (стаття 67).

Додаток 2
до наказу Національної служби здоров'я України
09.08.2019 N 301

ПЕРЕЛІК
корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією, за які законом встановлено кримінальну/адміністративну відповідальність, визначення підслідності кримінальних правопорушень

Перелік корупційних правопорушень, за вчинення яких передбачено кримінальну відповідальність

Відповідно до примітки до статті 45 Кримінального кодексу України корупційними злочинами, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, згідно з цим Кодексом вважаються злочини, передбачені:

статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем);

статтею 262 (викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем);

статтею 308 (викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);

статтею 312 (викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);

статтею 313 (викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням);

статтею 320 (порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів);

статтею 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження);

статтею 410 (викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем).

Згідно з приміткою до статті 45 Кримінального кодексу України також корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені;

статтею 210 (нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням);

статтею 354 (підкуп працівника підприємства, установи чи організації);

статтею 364 (зловживання владою або службовим становищем);

статтею 364¹ (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми);

статтею 365² (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги);

статтею 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою);

статтею 368² (незаконне збагачення);

статтею 368³ (підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми);

статтею 368⁴ (підкуп особи, яка надає публічні послуги);

статтею 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі);

статтею 369² (зловживання впливом).

Згідно з статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України встановлена така підслідність щодо досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень:

Національна поліція України - щодо злочинів, передбачених статтями 262, 308, 312, 313, 320, 357, 364¹, 365², 368³, 368⁴ Кримінального кодексу України.

Національне антикорупційне бюро України - щодо злочинів, передбачених статтями 191, 210, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, з урахуванням умов, визначених частиною 5 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Перелік правопорушень, пов'язаних з корупцією, за вчинення яких передбачено адміністративну відповідальність

Відповідно до глави 13-А "Адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією" Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність передбачена за:

порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 172⁴);

порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 172⁵);

порушення вимог фінансового контролю (стаття 172⁶);

порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 172⁷);

незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень (стаття 172⁸);

невжиття заходів щодо протидії корупції (стаття 172⁹).

Згідно зі статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені статтями 172⁴ - 172⁹, мають право складати уповноважені на те посадові особи Національної поліції України та Національного агентства з питань запобігання корупції.

Перелік правопорушень, пов'язаних з корупцією, за вчинення яких може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності (не є виключним):

1. Неприйняття антикорупційної програми, неподання на погодження антикорупційної програми Національному агентству (стаття 19).
2. Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (стаття 22 Закону).
3. Обмеження щодо одержання подарунків (стаття 23 Закону).
4. Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 25 Закону).
5. Обмеження після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування (стаття 26 Закону).
6. Обмеження спільної роботи близьких осіб (стаття 27 Закону).
7. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 28 Закону).
8. Порушення правил етичної поведінки (статті 38 - 44).
9. Недотримання вимог статті 53:

розголошення інформації про викривача;

відсутність умов для повідомлень про порушення вимог Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв'язку;

невиконання вимог розгляду анонімного повідомлення;

відсутність негайного реагування у вигляді письмового повідомлення про вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції.

10. Недотримання вимог щодо організації проведення спеціальної перевірки (статті 56 - 58).
11. Непроведення службового розслідування стосовно особи, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення (стаття 65).
12. Недотримання вимог щодо незаконних актів та правочинів (стаття 67).

Додаток 3
до наказу Національної служби здоров'я України
09.08.2019 N 301

Опитувальний лист

Додаток 4
до наказу Національної служби здоров'я України
09.08.2019 N 301

Схема стандартної процедури розгляду повідомлень про корупцію

Додаток 5
до наказу Національної служби здоров'я України
09.08.2019 N 301

Гарантії державного захисту викривачів

Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачі), перебувають під захистом держави, право на захист у особи виникає у зв'язку з повідомленням нею про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою.

Гарантії захисту щодо анонімності та нерозголошення інформації щодо викривачів

Передбачена Законом України "Про запобігання корупції" можливість повідомляти інформацію анонімно (частина п'ята статті 53 Закону України "Про запобігання корупції").

Інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою, крім випадків, встановлених законом (абзац другий частини третьої статті 53 Закону України "Про запобігання корупції").

Гарантії захисту за наявності загрози життю, житлу, здоров'ю та майну

Якщо у зв'язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" існує загроза життю, житлу, здоров'ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (частина друга статті 53 Закону України "Про запобігання корупції").

Гарантії у сфері захисту трудових прав

До особи, яка здійснила повідомлення про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції", або члена її сім'ї у зв'язку зі здійсненням такого повідомлення не можуть бути застосовані наступні заходи:

звільнення або примушення до звільнення;

притягнення до дисциплінарної відповідальності;

інші негативні заходи (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати) (абзац перший частини третьої статті 53 Закону України "Про запобігання корупції").

Водночас у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір (частина перша статті 235 Кодексу законів про працю України).

У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв'язку із здійсненим ним або членом його сім'ї повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку (частина четверта статті 235 Кодексу законів про працю України).

Гарантії захисту у адміністративному процесі

Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою (частина третя статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України).

Гарантії захисту у цивільному процесі

Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою (частина друга статті 53 Цивільного процесуального кодексу).

У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов'язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача (частина третя статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

___________

Ліцензійні програми за ціною виробника