ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 11.09.2018 р. N 3969/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Про оподаткування ПДВ
Державна фіскальна служба України розглянула звернення порядку формування податкового кредиту підприємством на підставі рахунка, що виставляється платнику податку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, визначено Законом України від 24 червня 2004 року N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон N 1875).
Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України (далі - ГКУ).
Статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Згідно з пунктом 3 статті 20 Закону N 1875 споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем таких послуг на основі типового договору.
Правила формування податкового кредиту з ПДВ встановлено статтею 198 ПКУ.
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1 статті 198 ПКУ).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку (пункт 198.2 статті 198 ПКУ).
Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у підпункті "а" пункту 201.11 статті 201 ПКУ, зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПКУ та пункту 1 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289 (далі - Порядок N 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ (далі - декларація), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 8 розділу VI Порядку N 21 передбачено, що у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Отже, якщо договором передбачено постачання послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та рахунок, виставлений їх постачальником, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника таких послуг, то на підставі такого рахунку отримувачем таких послуг може бути сформовано податковий кредит без отримання податкової накладної. При цьому дата формування податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПКУ визначається за датою складання такого рахунку або за датою списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату таких послуг ("перша подія").
У разі якщо платником ПДВ, який є отримувачем послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, у періоді виникнення права на податковий кредит помилково не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі рахунку, виставленого постачальником таких послуг, то такий платник зазначені суми податку може включити до складу податкового кредиту шляхом подання за звітний період, в якому виникло таке право, уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ).
Факт формування податкового кредиту отримувачем послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, на підставі рахунку, виставленого постачальником таких послуг, не звільняє такого постачальника від обов'язку зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, складену за операцією з постачання таких послуг.
При цьому після реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної сума ПДВ, зазначена у ній, не може бути включена отримувачем послуг до складу податкового кредиту, оскільки податковий кредит за операцією з постачання (отримання) таких послуг уже було сформовано на підставі рахунку.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
________
Ліцензійні програми за ціною виробника
